Переїзд — стрес навіть для людини, а для папуги це справжнє потрясіння. Птах втрачає звичне середовище, запахи, звуки, а разом з ними й відчуття безпеки. Нова клітка, навіть якщо вона зручніша та краща за попередню, для нього спочатку виглядає як чужа територія. І тут головне — не поспішати.
Чому папуга боїться нової клітки
Папуги — істоти консервативні. Вони прив’язуються не тільки до господаря, а й до предметів навколо себе: жердинок, мисочок, навіть до подряпин на пруттях, які самі ж і залишили. Коли все це раптово зникає, птах губиться. Він може почати кричати, вищипувати пір’я, відмовлятися від їжі або просто сидіти нерухомо в кутку, роздутий і насторожений.
Буває й так, що власники плутають переляк із хворобою. Насправді часто це просто реакція на зміну обстановки, яка минає за кілька днів чи тижнів — залежно від характеру птаха. Хвилясті папужки, наприклад, адаптуються швидше за жако чи какаду, які взагалі повільно звикають до будь-яких змін.
Що робити ще до переїзду
Якщо є можливість спланувати заздалегідь — це половина успіху. За тиждень-два до переїзду варто поставити нову клітку поруч зі старою. Нехай папуга бачить її, звикає до форми, кольору, запаху пластику чи металу. Деякі птахи навіть самі перелазять туди погратися, якщо двері відкриті.
Корисно перенести в нову клітку кілька старих предметів — жердинку, яку папуга вже обгриз, улюблену іграшку, навіть шматочок тканини з підстилки. Запах свого дому діє на птахів заспокійливо, хоч це і не завжди помітно з першого погляду.
Перші дні на новому місці
Одразу після переїзду краще не чіпати клітку зайвий раз. Поставте її в тихому місці, подалі від протягів і гучних звуків — телевізора, вхідних дверей, кухні з дзвінким посудом. Ідеально, якщо клітка стоятиме там, де раніше стояла стара, або хоча б у схожому за освітленням куточку.
Перший день папуга взагалі може не їсти й не пити активно. Це нормально, якщо триває не довше доби. Далі варто спостерігати:
- чи підходить птах до годівниці;
- чи чистить пір’я (це ознака того, що він трохи розслабився);
- чи реагує на голос господаря;
- чи спить вночі спокійно, без здригань.
Якщо папуга взагалі не рухається, притискає пір’я до тіла і важко дихає — тут вже варто звернутися до орнітолога, бо це може бути й не стрес, а щось серйозніше.
Розташування клітки має значення
Дуже часто власники недооцінюють цей момент. Клітку не можна ставити посеред кімнати — папугам потрібна хоч одна стіна поруч, щоб відчувати захист із тилу. У природі птах, якого видно з усіх боків, — легка здобич, і цей інстинкт нікуди не дівається навіть у домашніх умовах у п’ятому поколінні.
Висота теж грає роль. Клітка на рівні очей людини чи трохи вище — оптимальний варіант. Якщо поставити її занизько, папуга почуватиметься вразливим, ніби на нього постійно хтось дивиться зверху.
Уникайте протягів, прямого сонця цілий день і близькості до кухні — випари від сковорідок, особливо з тефлоновим покриттям, взагалі небезпечні для птахів, а не тільки дискомфортні.
Як допомогти папузі звикнути швидше
Тут немає універсального рецепту, бо кожен птах — окрема історія. Але є речі, які працюють у більшості випадків.
Розмовляйте з папугою спокійним, трохи тихішим ніж зазвичай голосом. Не намагайтеся одразу брати його на руки чи діставати з клітки — нехай сам вирішить, коли готовий. Іноді на це йде два дні, іноді два тижні.
Їжу давайте ту саму, до якої птах звик раніше. Не час експериментувати з новим кормом чи фруктами — зайвий стрес організму зараз ні до чого. Якщо папуга любив якісь ласощі, можна покласти трохи більше звичного — це своєрідний сигнал “все гаразд, тут теж є смачненьке”.
Іграшки краще не міняти всі одразу. Одну-дві нові можна додати пізніше, коли птах вже освоївся, а старі, перевірені, залишити на місці.
Типові помилки власників
Багато хто намагається “заспокоїти” папугу постійною увагою — щохвилини підходить до клітки, розмовляє, пропонує руку. Насправді це часто дає протилежний ефект: птах ще більше нервує від такої настирливості.
Інша поширена помилка — переставляти клітку з місця на місце в пошуках “ідеального” куточка. Кожне переміщення — це новий стрес, тому краще визначитися одразу і не смикати папугу зайвий раз.
Трапляється й таке, що господарі одразу після переїзду намагаються почистити клітку до блиску, прибрати всі “старі” запахи. Робити цього точно не варто, принаймні перші тижні — саме звичний запах допомагає птаху зорієнтуватися.
Скільки часу займає адаптація
Тут все індивідуально. Хвилястий папужка чи корела можуть освоїтися за три-чотири дні. Більші види — жако, ара, амазони — іноді потребують місяця й довше, особливо якщо це птах з характером або той, хто вже пережив не один переїзд у минулому.
Ознаки того, що адаптація пройшла успішно:
- папуга їсть з апетитом, як раніше;
- активно рухається по клітці, гризе жердинки;
- відгукується на своє ім’я чи голос господаря;
- видає звичні звуки — щебетання, посвистування, а не тільки тривожні крики;
- нормально спить вночі.
Якщо через місяць-два ситуація не покращується, а навпаки — птах стає ще пасивнішим, варто проконсультуватися з ветеринаром-орнітологом. Можливо, справа не тільки в стресі від переїзду, а в чомусь ще — освітленні, вологості, навіть у розташуванні клітки відносно вікна.
Переїзд для папуги — це завжди випробування, і швидких рішень тут немає. Головне — терпіння, спокій і мінімум зайвих змін одночасно. Дайте птаху час звикнути в його власному темпі, не квапте і не нав’язуйте спілкування силоміць. Врешті-решт більшість папуг чудово адаптуються до нового дому — просто комусь потрібен день, а комусь місяць.
