Кішка раптом почала качатися по підлозі, голосно нявкати посеред ночі і треться об усе підряд? Найімовірніше — почалася течка. Це нормальний фізіологічний процес, через який проходить кожна нестерилізована самка, і паніку тут піднімати не варто. А от розуміти, що відбувається з твариною і як їй допомогти пережити цей період — точно варто.
Перші ознаки, які помітить кожен господар
Найпомітніша зміна — поведінка. Спокійна домашня кішка раптово перетворюється на істоту, яка постійно тертиться об меблі, ноги господаря, кутки дверей. Вона піднімає задню частину тіла, трохи присідаючи на передні лапи, і відводить хвіст убік — це так звана поза лордозу, характерна саме для періоду тічки.
Голос теж змінюється. З’являється те саме гучне, протяжне нявкання, яке багато хто описує як “кричить, ніби їй боляче”. Насправді болю немає, просто так кішка привертає увагу самців — навіть якщо жодного кота поруч немає і бути не може.
Ще одна ознака — підвищена ласкавість або, навпаки, дратівливість. Одні кішки в цей період стають надлипучими, треться об усе і всіх, інші можуть проявляти агресію, якщо їх намагаються погладити не вчасно. Апетит часто знижується, а от активність, навпаки, зростає — тваринка може годинами ходити з кутка в куток або намагатися вирватися на вулицю.
Деякі власники помічають також незначні виділення зі статевих органів, легке набрякання. Але це не завжди помітно неозброєним оком, і не варто орієнтуватися тільки на цю ознаку.
Скільки триває і як часто повторюється
Перша течка зазвичай настає у віці 6-9 місяців, хоча в деяких порід (наприклад, у сіамських чи східних) буває й раніше — уже в 4-5 місяців. У великих порід типу мейн-кунів статеве дозрівання, навпаки, затягується і перша тічка може прийти ближче до року.
Сам період триває в середньому від 3 до 7 днів, іноді розтягується до 10-14. Якщо не відбулося спарювання, через 2-3 тижні цикл повторюється знову. Влітку, коли світловий день довший, тічки бувають частіше — це пов’язано з фотоперіодом, який впливає на гормональну систему кішок.
У квартирних умовах, де освітлення штучне і присутнє цілий рік, цикл може взагалі не мати чіткої сезонності — деякі кішки “гуляють” мало не щомісяця, що виснажує і тварину, і власника.
Чи можна переплутати течку з хворобою
Так, і це трапляється частіше, ніж здається. Симптоми на кшталт занепокоєння, зміни апетиту, дивної пози можуть бути ознакою урологічних проблем, болю в спині чи навіть неврологічних порушень.
Головна відмінність — цикл. Якщо “дивна” поведінка повторюється періодично, приблизно з однаковим інтервалом, і супроводжується типовими для тічки ознаками (той самий крик, поза, підвищена ластивість) — це, швидше за все, природний процес. А ось якщо кішка при цьому скиглить від дотику до живота, відмовляється від їжі повністю, є блювота чи діарея — тут вже потрібен ветеринар, і зволікати не варто.
Окремо варто згадати помилкову вагітність — стан, коли організм кішки поводиться так, ніби вагітність настала, хоча спарювання не було. Buває набрякання молочних залоз, зміна поведінки. Це не тічка, але часто йде слідом за нею і теж потребує уваги.
Що робити господарю в цей період
Головне завдання — зробити так, щоб кішці і вам обом було максимально комфортно пережити ці кілька днів. Ось що реально допомагає:
- Не карайте тварину за крики чи “неправильну” поведінку — це не примха, а гормони, вона себе не контролює.
- Закривайте вікна та балкони надійніше, ніж зазвичай — інстинкт піти на пошуки партнера в цей період посилюється в рази, і навіть найслухняніша домоседка може спробувати втекти.
- Приберіть з поля зору тварини предмети, на яких вона може почати мітити територію (хоча мітки характерніші для котів, деякі кішки теж грішать цим у тічку).
- Більше уваги і фізичного контакту, якщо кішка сама йде на руки — легкий масаж, погладжування живота часто заспокоюють.
- Ігри з активними іграшками допомагають перенаправити енергію — попустить трохи нервову напругу.
- Феромонні дифузори (типу Feliway) реально працюють у багатьох випадках, знижують рівень тривожності.
Категорично не варто давати кішці гормональні препарати для “заспокоєння” без консультації з ветеринаром. Такі засоби на кшталт контрасекс чи секс-барєр пригнічують тічку хімічним шляхом, але при регулярному застосуванні сильно б’ють по печінці і можуть спровокувати пухлини матки чи молочних залоз. Одноразово в екстрених ситуаціях — можливо, але системно — ні.
Стерилізація як найбільш логічне рішення
Якщо в планах немає розведення кошенят, стерилізація — це найгуманніший вихід і для тварини, і для власника. Регулярні тічки без спарювання виснажують організм кішки, підвищують ризик кістозних утворень на яєчниках, пухлин матки, піометри (гнійного запалення матки, яке нерідко закінчується екстреною операцією і загрозою для життя).
Оптимальний вік для стерилізації — до першої тічки, приблизно в 5-7 місяців, залежно від породи і рекомендацій конкретного ветеринара. Але й дорослу кішку, яка вже неодноразово “гуляла”, стерилізувати не пізно — операція так само знижує ризики онкології та інших захворювань репродуктивної системи.
Після стерилізації тічки припиняються повністю, гормональний фон стабілізується, кішка стає спокійнішою. Багато власників помічають, що після операції тварина ніби “повертається” до своєї звичайної, врівноваженої вдачі.
Якщо стерилізація поки не планується
Буває, що господар хоче залишити кішку для розведення в майбутньому або просто ще не готовий до операції. У такому разі доведеться просто вчитися жити з регулярними тічками кілька разів на рік.
Тут допоможе режим: більше ігор, збагачення середовища (драпки, полички, тунелі), можливо навіть інший корм у ці дні, якщо апетит сильно падає. Деякі власники практикують випуск кішки в спеціально обладнану на балконі вольєру, щоб тварина могла “погуляти” на свіжому повітрі, не маючи можливості втекти.
Якщо крики стають нестерпними для сусідів чи домашніх, варто обговорити з ветеринаром варіант тимчасової гормональної підтримки — але саме як тимчасовий, а не постійний захід.
Течка — це не хвороба і не привід для тривоги, а частина природного циклу. Головне — навчитися розпізнавати її ознаки, відрізняти від справжніх проблем зі здоров’ям і не карати тварину за те, що вона не контролює. А якщо кошенята в планах не стоять, стерилізація рано чи пізно позбавить і кішку, і господаря від цього щомісячного випробування нервів.
