Якщо у вас вдома живе хом’як, морська свинка, шиншила чи щур, ви точно чули цей звук — брязкіт, скрегіт, іноді просто нестерпний скрип металу. Гризун вчепився в прутики клітки і не відпускає. Власники часто лякаються: а раптом він зуби собі зламає? Чи це від нудьги? Може, йому чогось бракує?
Спочатку заспокоїмо: у більшості випадків це абсолютно природна поведінка. Але є нюанси, і про них варто знати, щоб не пропустити момент, коли грюкання об клітку — це вже не норма, а крик про допомогу.
Зуби ростуть все життя — і це головна причина
У всіх гризунів, включно з хом’яками, шиншилами, морськими свинками, щурами і мишами, різці ростуть постійно. Не як у людей — виросли раз і все. У них цей процес не зупиняється ніколи, зуби додають в довжину буквально кожен тиждень. Природа так придумала, тому що в дикій природі гризуни постійно щось гризуть — кору, коріння, тверде насіння, і зуби стираються самі собою.
У квартирі такого навантаження немає. От тваринка і шукає, чим би зайняти щелепи. Прутики клітки — найдоступніший варіант, він завжди під рукою (точніше, під зубом).
Тому коли хом’як гризе клітку вранці чи ввечері короткими підходами — це просто гігієна зубів, нічого страшного. Так само як ми чистимо зуби щіткою, він стирає свої об метал.
Коли гризіння — це норма
Ознаки того, що поведінка в межах здорового:
- тварина гризе клітку короткими епізодами, а не годинами поспіль;
- при цьому вона активна, їсть із апетитом, має блискучу шерсть;
- гризіння частіше трапляється вночі або на світанку — це якраз пік активності більшості гризунів;
- після того як дати їй гілочку чи інший твердий предмет, інтерес до прутиків клітки помітно падає.
Якщо все це збігається — розслабтеся, ваш улюбленець просто робить те, що закладено природою.
Коли постійне гризіння клітки — сигнал проблеми
А ось якщо тварина буквально не відходить від прутиків, гризе годинами, до крові на яснах, до стертих зубів — тут вже треба шукати причину, і найчастіше вона одна з таких.
Нудьга. Клітка маленька, іграшок немає, колеса немає, тунелів немає. Гризун за своєю природою активний, йому потрібно рухатися, досліджувати, щось робити лапами і зубами. Коли робити нічого — залишається гризти те, що є.
Стрес. Занадто гучне середовище, клітка стоїть біля телевізора чи на протягу, часті різкі рухи поруч, інша тварина в будинку лякає — все це підвищує тривожність. У такому стані гризіння стає майже нав’язливим, як звичка гризти нігті у людей.
Брак клітковини в раціоні. Особливо це стосується морських свинок і шиншил. Якщо в меню мало сіна, багато готового корму й солодощів — зуби не отримують потрібного навантаження, і тварина компенсує це через клітку.
Замала клітка. Це, мабуть, найпоширеніша причина. Хом’ячку в клітці 30х20 см просто нема куди подітися. Він відчуває себе замкненим, і гризіння прутиків стає способом виплеснути енергію або навіть спробою “втекти”.
Гормональні зміни. У самок під час тічки, у самців у період статевої активності поведінка часто стає більш нервовою, включно з посиленим гризінням.
Чим це небезпечно, якщо не звертати уваги
Найочевидніша проблема — стирання емалі та пошкодження зубів. Метал набагато твердіший за деревину, і при постійному контакті з ним різці можуть сколюватися, з’являються тріщини. Це боляче, і згодом може призвести до неправильного прикусу — а це вже серйозна ветеринарна проблема, яку доведеться лікувати регулярним підпилюванням зубів у клініці.
Друга неприємність — стрес по колу. Тварина гризе клітку через стрес, від цього ще більше нервується, гризе ще активніше — виходить замкнене коло, з якого сама вона не вийде.
Ще момент, про який мало хто думає: якщо клітка пофарбована або оброблена якимось покриттям, при постійному контакті з зубами частинки фарби можуть потрапляти в організм тварини. Не завжди це безпечно.
Що робити, якщо гризун занадто активно гризе клітку
Перше і найпростіше — дати альтернативу. Мінеральний камінь, гілочки яблуні, груші, верби (тільки не з оброблених пестицидами дерев і не хвойні), спеціальні дерев’яні іграшки з зоомагазину. Багатьом шиншилам і хом’якам подобаються пемзові точильні камені — вони одночасно й зуби стирають, і кігті.
Друге — переглянути розмір клітки. Для сирійського хом’яка мінімум — це десь 80х50 см площі дна, для морської свинки взагалі бажано від метра. Якщо клітка тісна, ніякі іграшки ситуацію не врятують.
Третє — раціон. Сіно повинно бути в клітці постійно, у необмеженій кількості, особливо у гризунів рослиноїдних видів. Це і травлення підтримує, і зуби природно стирає.
Четверте — розташування клітки. Тихе місце, без протягів, без прямого сонця, подалі від інших домашніх тварин, які можуть лякати гризуна через прутики.
П’яте, якщо нічого не допомагає — консультація з ветеринаром. Іноді причина ховається глибше: неправильний прикус, який вже сформувався, і тварині просто некомфортно, вона намагається якось “підточити” зуби доступним способом.
А чи можна просто ігнорувати цей звук?
Багато власників зізнаються — звук гризіння металу вночі буває справді дратівливим. Хтось намагається заглушити його, переставляючи клітку подалі від спальні, хтось обгортає прутики тканиною (до речі, це погана ідея, бо тварина може її погризти і проковтнути шматки).
Краще підійти до питання інакше: замість боротьби зі звуком — усунути причину. Дати гілку, розширити простір, урізноманітнити день тваринки лабіринтами чи прогулянковими кулями (для хом’яків, наприклад). Часто буквально за кілька днів після появи нових точильних предметів гризіння клітки скорочується в рази.
Взагалі, спостерігати за своїм гризуном — корисна звичка. Раптова зміна поведінки, будь то посилене гризіння клітки, відмова від їжі чи млявість — це завжди привід придивитися уважніше. Тварини не вміють сказати словами, що їм некомфортно, тож про це говорить їхня поведінка.
Гризіння клітки саме по собі — це не хвороба і не порушення. Це нормальна фізіологічна потреба, притаманна всім гризунам. Питання лише в тому, наскільки інтенсивно це відбувається і чи є у тварини достатньо альтернатив. Дайте своєму хом’якові, шиншилі чи морській свинці гілочку, мінеральний камінь, достатньо простору і сіна — і клітка перестане бути жертвою його зубів.
